Ринок зворотного викупу США стикається з новим регламентом клірингу у 2027 році – Канадський імперський комерційний банк попереджає: недостатня підготовка ринку може спричинити коливання відсоткових ставок

Згідно з даними додатку Zhìtōng Cáijīng, стратеги Канадського імперського комерційного банку (CIBC) попереджають, що у зв’язку з наближенням кінцевого терміну обов’язкового централізованого клірингу ринку зворотного викупу державних облігацій США, прогрес ринку в підготовці досі залишається повільним. Це може призвести до того, що фінансові установи зосереджено завершать відповідні налаштування до кінця червня 2027 року, що, в свою чергу, порушить ринкове ціноутворення та можливості фінансування і призведе до тимчасового зростання ставок на ринку зворотного викупу.

Згідно зі звітом Міжнародної асоціації свопів та деривативів (ISDA), на тлі того, що до кінцевого терміну обов’язкового централізованого клірингу в червні 2027 року залишилось близько восьми місяців, обсяги централізованого клірингу на ринку зворотного викупу США після сповільнення на початку року залишаються практично незмінними.

У звіті, опублікованому у п’ятницю командою стратегів CIBC на чолі з Michael Cloherty, зазначається, що цей прогрес викликає велике занепокоєння. Стратеги підкреслили, що основний ризик для ринку полягає не у тому, що великі фінансові інститути зрештою не зможуть виконати регуляторні вимоги, а у тому, що численні компанії можуть масово почати виконувати вимоги перед самим кінцевим терміном, що спричинить шок для ціноутворення та пропускної здатності ринку.

У звіті говориться, що така концентрація корегувань перед дедлайном може підштовхнути ставки зворотного викупу до зростання безпосередньо до моменту впровадження нових правил. Згідно з рішенням регуляторів, кінцеву дату обов’язкового централізованого клірингу для операцій зворотного викупу державних облігацій США встановлено на 30 червня 2027 року. Раніше регулятори вже нагадали учасникам ринку про необхідність ретельної підготовки до цієї дати.

Централізований кліринг означає, що сторони угоди здійснюють розрахунок та керування ризиком через центрального клірингового контрагента, а не покладаються повністю на двосторонні домовленості. Такий механізм має на меті знизити ризик контрагента, підвищити прозорість ринку і стабільність фінансової системи.

Водночас, перехід до централізованої моделі клірингу на ринку стикається із низкою невирішених операційних та економічних питань, деякі з яких можуть збільшити вартість операцій і підвищити обсяг застав, який повинні надавати фінансові інститути.

Стратеги вважають, що значна частина учасників ринку, зіткнувшись із підвищенням витрат після впровадження централізованого клірингу, схильна відкладати повний перехід до нової моделі до самого кінця регуляторного строку.

Така вичікувальна позиція може ще більше збільшити ризик ринкової концентрації корегувань. На конференції, нещодавно організованій Міжнародною асоціацією цінних паперів (ISLA), управлінські компанії зазначили, що досі виконано лише близько 25% необхідної документації для централізованого клірингу.

За інформацією, переданою виконавчим віце-президентом Curvature Securities Scott Skyrm щодо цієї конференції, до червня наступного року очікується завершення ще близько 25% документації. Це означає, що на момент впровадження нового регулювання частина керуючих активами матиме централізовану підготовку і підключення до партнерів лише по половині існуючих контрагентів.

За оцінкою CIBC, така недостатня підготовка може обмежити торгову активність ринку та призвести до дисбалансів попиту і пропозиції фінансування у короткостроковій перспективі. Тим часом, Комісія з цінних паперів та бірж США (SEC) ще не прийняла остаточного рішення щодо можливої категорії угод, що можуть бути звільнені від обов’язкового централізованого клірингу, що також додає невизначеності на ринку.

Одним з ключових питань, на яких наразі сфокусована увага учасників ринку, є те, чи надасть регулятор широкі звільнення для офшорних угод і транзакцій між афілійованими структурами. Якщо такі операції отримають виключення, це може допомогти уникнути ризику ринкових спотворень у процесі реалізації нового регулювання.

Навпаки, якщо більшість угод між пов’язаними структурами також підпадатимуть під обов’язковий централізований кліринг, витрати великих банків на переміщення ліквідності та застав між різними юридичними особами можуть суттєво зрости.

Стратеги вказують, що у такому випадку фінансовим установам, можливо, доведеться тримати більше ліквідності у різних підрозділах групи, щоб відповідати вимогам централізованого клірингу та пов’язаних з ним правил ризик-менеджменту.

Це знизить гнучкість балансу банків та може призвести до більш нестабільного ціноутворення в періоди ринкового тиску. Для тих фінансових інститутів, які значною мірою спираються на ринок зворотного викупу для короткострокового фінансування, це зміна має особливо велике значення.

Ринок зворотного викупу є важливим каналом короткострокового фінансування фінансової системи США: банки, дилери і інші організації отримують кошти під заставу казначейських облігацій США та інших цінних паперів. Зміна ставки зворотного викупу впливає не лише на вартість фінансування відповідних установ, але й може поширюватися валютним ринком на ширший фінансовий ринок.

Попри те, що стратеги не очікують різких коливань на ринку зворотного викупу внаслідок реформи централізованого клірингу, Cloherty вважає, що ймовірність помірних цінових рухів є достатньо високою, і основним позичальникам ринку слід розглянути можливості хеджування частини ризику ставок фінансування.

Варто зазначити, що корегування ринку через нове регулювання може не завершитись одразу після дати дедлайну в червні 2027 року. CIBC вказує, що фінансові інститути зазвичай потребують тривалого періоду для адаптації до змін у структурі ринку, викликаних регулятором, тому процес пристосування ринку зворотного викупу США може тривати до 2028 року.

Як приклад стратеги наводять впровадження правил Basel III після глобальної фінансової кризи 2008 року: навіть за умови тривалого перехідного періоду ринок все одно пережив суттєві цінові спотворення до завершення банками реструктуризації бізнесу та оптимізації використання балансу за новими вимогами.

CIBC зазначає, що фінансові інститути зрештою зуміли поступово пристосуватися до нового регуляторного середовища, але цей процес тривав кілька років.

Загалом, у міру переходу ринку зворотного викупу США до обов’язкової централізованої системи клірингу, фокус ринку поступово зміщується з самого нормативного акту на реальний прогрес підготовки фінансових інститутів. Якщо багато компаній і далі будуть відкладати коригування під норматив, то до кінця червня 2027 року можливі масові зміни моделі клірингу, що призведе до короткострокового тиску на ринок фінансування та зростання волатильності ставок зворотного викупу.

Кінцеве рішення SEC щодо звільнення офшорних та афілійованих операцій, а також здатність фінансових установ своєчасно завершити оформлення документації та підключення до контрагентів для клірингу, стануть ключовими чинниками, що визначать реальний вплив цієї реформи на ринок фінансування США.