Ціни на дизельне паливо в США зросли на 83% з початку року! Головний економіст Apollo попереджає: передача витрат може зробити базову інфляцію ще стійкішою, і Федеральній резервній системі буде важко це ігнорувати

Програма фінансових новин України повідомляє, що головний економіст Apollo Global Management Torsten Slok застеріг, що загроза інфляції від рекордного підвищення цін на дизель у США може бути суттєво серйознішою, ніж наразі усвідомлює Федеральна резервна система. На відміну від зростання цін на бензин, що безпосередньо проявляється у витратах на енергію, вартість дизелю широко присутня у транспортуванні товарів, роздрібних ланцюжках постачання та будівництві дата-центрів, що може призвести до подальшого переносу у базовий індекс споживчих цін (CPI). У п’ятницю Slok заявив в інтерв’ю: «Коли ціна на дизель зростає, це фактично потрапляє до інших категорій кошика CPI, окрім енергетичних товарів».

Це особливо важливо для нинішньої монетарної політики Федеральної резервної системи. ФРС нещодавно здійснила перше підвищення ставки з 2023 року, але інфляція у США все ще значно перевищує її ціль у 2%. Оскільки базові інфляційні показники виключають ціни на енергоносії, Slok вважає, що ФРС не може просто розглядати стрибок цін на дизель як тимчасовий енергетичний шок, тому що більші транспортні витрати врешті-решт можуть проникнути у ціни на базові товари та послуги.

Після того як війна США з Іраном порушила поставки сирої нафти з Перської затоки, американські споживачі вже зіштовхнулися з тиском зростання цін на бензин, але підприємства та транспортна галузь, що залежать від дизелю, відчувають набагато більший удар. Станом на четвер середня ціна на дизель у США зросла на 83% від початку року, досягнувши $6.50 за галон; для порівняння, ціни на бензин за цей самий період виросли на 59%.

Slok підкреслив, що вплив дизелю на інфляцію принципово відрізняється від бензину. Дизель широко використовується для транспортування товарів — від ланцюжків роздрібної торгівлі до будівництва дата-центрів, і ці логістичні процеси мають низьку цінову еластичність: навіть при значному зростанні цін на дизель підприємства не можуть суттєво скоротити необхідні транспортні витрати. Це означає, що зі збільшенням вартості пального транспортні компанії можуть змушені перекладати додаткові витрати на інші бізнеси, а ті, в кінцевому підсумку, — на споживачів.

Отже, наслідки зростання цін на дизель не обмежуються категорією «енергетика» в CPI, а можуть розповсюдитися через логістику, ціни на товари та послуги, посилюючи довготривалий тиск на базову інфляцію.

Slok вважає, що саме «вторинне перенесення» є ключовою відмінністю між шоком цін на дизель і стандартними коливаннями енергоносіїв. Якщо бензин дорожчає лише тимчасово, ФРС зазвичай більше зосереджується на тенденціях базової інфляції (без енергії та харчів). Але, якщо ціни на дизель зростають і підвищують витрати на транспортування товарів, будівництво й операційну діяльність підприємств, що врешті-решт відображається на цінах інших товарів і послуг, то енергетичний шок може трансформуватися у більш широкі інфляційні проблеми.

У такій ситуації ФРС буде складніше розглядати зростання цін на енергоносії як разовий тимчасовий шок. Це питання зараз особливо актуальне, оскільки ФРС тільки-но відновила підвищення ставки. Якщо ціни на дизель залишаться високими і ще більше підштовхнуть базову інфляцію, тиск на ФРС з боку контролю цін може загостритися.

Водночас Slok відзначає, що інвестиційний бум у сфері штучного інтелекту — найважливіша причина збереження стійкості американської економіки в умовах високих ставок. Він оцінює, що наразі AI-активність забезпечує приблизно 1 процентний пункт приросту ВВП США, тобто близько половини нинішнього темпу розвитку економіки.

Ця частина внеску охоплює не лише будівництво дата-центрів, а й пов’язане з цим споживання енергії, витрати на програмне забезпечення, а також ефект зростання багатства завдяки підвищенню цін на акції.

Інакше кажучи, американська економіка зараз перебуває під впливом двох сил. З одного боку, інвестиційна хвиля у сфері AI підтримує економічну активність і попит; з іншого — стрибок цін на дизель та енергоресурси підвищує операційні та транспортні витрати бізнесу і потенційно підсилює інфляційний тиск.

Це створює для ФРС більш складне середовище для проведення політики: економічне зростання зберігає стійкість, а інфляційний тиск може стати більш впертим через розповсюдження енергетичних витрат на базові ціни.

Slok також описав можливий сценарій, який дозволив би ФРС уникнути подальшого підвищення ставки. Якщо конфлікт між США та Іраном буде вирішено — напруженість у світовому постачанні енергоресурсів може послабитися, ціни на нафту й дизель знизяться, і інфляційний тиск ослабне. У таких умовах ФРС не потребуватиме подальших підвищень ставок для стримування зростання цін.

Тим не менше, Slok зазначає, що послаблення ситуації на Близькому Сході й падіння цін на енергоносії може стати найбільшою надією ФРС уникнути ще одного підвищення ставки, але чи стане це реальністю — залишається під великим питанням.