США та Іран демонструють "бажання до переговорів", світові ціни на енергоносії різко падають

Міжнародні ціни на нафту в понеділок зазнали найбільшого за останні три місяці денного падіння: як США, так і Іран через офіційні канали продемонстрували готовність до переговорів, що спричинило стрімке згасання геополітичної премії, накопиченої через напружену ситуацію в Ормузькій протоці.

Як у статті WallstreetCN згадувалось раніше, Трамп схиляється до того, щоб дати більше часу для дипломатичних зусиль щодо Ірану, відтермінувавши новий раунд військових дій.

За повідомленнями ЗМІ, він у своєму виступі того ж дня заявив: "Вони хочуть досягти угоди, це можливо". На додаткове питання, чи відновить він військові удари проти Ірану після проміжних виборів, він прямо відповів: "Ні". Віцепрезидент США Ванс (JD Vance) згодом заявив: "Ми мали чимало конструктивних розмов з Іраном", "Президент і я досить оптимістично оцінюємо перспективи дипломатичного вирішення цього питання".

Такі заяви сприяли падінню ф'ючерсів на нафту Brent у понеділок більше ніж на 6%, котирування досягали позначки близько 103 доларів за барель, ф'ючерси WTI падали під час торгів на понад 8,6% — до мінімуму 95,15 дол./бар., пробиваючи психологічну позначку 100 доларів та завершили сесію біля 97 доларів. Європейський бенчмарк на природний газ під час торгів обвалювався майже на 11%, ф'ючерси на опалювальну нафту у США показали найбільше денне зниження за пів року — енергетичні ринки перебували під сильним тиском.

Втім, у статті WallstreetCN також зазначено, що іранське агентство Fars з посиланням на обізнані джерела повідомило: обмін інформацією через посередників між США та Іраном є звичайною практикою, і жодного суттєвого прогресу сторони не досягли, Ормузька протока повністю під контролем іранських військових. Через невизначеність дипломатичних перспектив на американському фондовому ринку після обіду були коливання — індекс Nasdaq 100 втратив у моменті майже 0,9%, але падіння цін на нафту не було зупинене.

Синхронне надсилання дипломатичних сигналів призвело до суттєвого переоцінювання ринку

Причиною різкого падіння цін на нафту стала поява в короткий термін намірів щодо переговорів як з боку США, так і з боку Ірану.

За даними "Новини CCTV" з посиланням на іранське офіційне агентство, у понеділок Пезешкіян чітко заявив, що вищий керівник Ірану вже надав уряду повноваження діяти у сфері мирних переговорів. Міністр закордонних справ Ірану Abbas Araghchi під час візиту до Туркменістану повідомив агентству IRNA: "Враховуючи надзвичайну чутливість ситуації, консультації та переговори стали дуже інтенсивними", й додав: "Ми представили наші умови та пропозиції — все залежить від політичної розсудливості Вашингтона".

Американська сторона також одночасно подала сигнал щодо деескалації. Держсекретар США Marco Rubio у суботу зазначив, що рішення щодо нового військового удару на Іран досі не прийнято, а Трамп віддає перевагу дипломатичному вирішенню. Згодом Трамп у соцмережах написав:

"Ціни на нафту сьогодні впали, наче каміння, майже на 10 доларів за барель, що є історичним рекордом, бо люди вважають, що війни з Іраном не буде."

Аналітик ринку UBS Nana Antiedu у брифінгу написала: "Із зростанням очікування дипломатичного прориву частина геополітичної премії, яка була закладена у зростання цін на нафту в жовтні, відступила", та зазначила, що іранські та катарські посадовці протягом трьох днів вели переговори щодо завершення конфлікту зі США та Ізраїлем.

Директор з товарних ринків Bannockburn Capital Markets Даррелл Флетчер зазначив: "Суттєва премія за ризик зникає з нафти та європейського газу".

Технічні фактори також посилили падіння цін на нафту. Згідно з даними дочірньої компанії Kpler Bridgeton Research Group, частка довгих позицій трендових комодіті-радників (CTA) по Brent із 100% на відкритті ринку впала до 91% — такого роду алгоритмічні трейдери відомі тим, що посилюють волатильність цін.

Іран озвучив умови відновлення судноплавства, розбіжності між сторонами залишаються значними

Хоча дипломатичні сигнали викликали сильну реакцію ринку, реальний прогрес у переговорах обмежений — основні вимоги сторін суттєво різняться.

За повідомленнями CCTV, міністр закордонних справ Ірану Арагчі заявив, що нинішні плани на переговорах практично відповідають запропонованому раніше Іраном "семиденному плану". Цей план чітко визначає умови Ірану для відкриття Ормузької протоки: якщо ці умови будуть виконані, протока відкривається на шосту добу, а офіційні перемовини США й Ірану поновлюються на сьомий день. Катар, Пакистан та інші посередники уже кілька разів обговорювали цей план і представили ще більш практичні пропозиції.

Як CCTV International News зазначає, речник іранського МЗС Baqaei у понеділок повідомив, що секретар Вищої ради національної безпеки Ірану вирішуватиме, як відповісти на лист від США виходячи з державних інтересів. Baqaei також підкреслив, що усі непрямі переговори через посередників між Іраном та США базуються на "семиденному плані" Ірану, і він вже скорочений так, що його можна повністю реалізувати за два дні — "це демонструє добру волю та конструктивний підхід Ірану". Він додав: "Лише на цій основі ми можемо обговорювати подальші етапи".

Проте, у статті WallstreetCN зазначено, що агентство Fars з посиланням на джерела повідомляє: обмін повідомленнями через посередників є стандартною практикою, жодного нового прогресу не зафіксовано; іранська сторона наполягає, що без виконання семи умов, висунутих Іраном, нових кроків не буде. Джерела також додають, що Ормузька протока повністю під контролем Ірану, жоден американський військовий корабель не наблизився на сотні кілометрів до неї.

Директор Іранського проєкту Міжнародної кризової групи, старший аналітик Алі Ваез підкреслив: "Тут немає нічого нового. Вища влада дала уряду лише обмежений мандат на перемовини з чіткими червоними лініями", "Тегеран готовий до перемовин, аби завершити війну, але прагне не просто чергової паузи перед наступним конфліктом, а міцного миру, здатного відновити його стримувальну силу".

На тлі жорстких заяв Ірану ЗМІ повідомляють, що вищий керівник Хаменеї вже наказав військовому командуванню підготуватися до нової ескалації протистояння з США та Ізраїлем і розширити перелік варіантів для помсти Тегерана — це різко контрастує з дипломатичним сигналом від головного дипломата країни.

Тиск з боку Ізраїлю та наближення проміжних виборів у США додають невизначеності перспективам переговорів

Складність цієї дипломатичної боротьби обумовлена жорсткою позицією Ізраїлю та передвиборчим політичним календарем у США.

За інформацією "Новини CCTV" з посиланням на ізраїльські ЗМІ, Трамп та прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньяху 31 жовтня провели "пряму та гостру" телефонну розмову. Джерела повідомляють, що Нетаньяху наполягав, щоб Трамп "негайно відновив війну з Іраном" після завершення проміжних виборів 3 листопада і висловив занепокоєння з приводу переговорів між США та Іраном під егідою Катару. Наразі Трамп сподівається "дати просто переговорного простору" і не хоче, щоб Ізраїль цьому перешкоджав. Співрозмовники додають: якщо переговори проваляться, позиція Трампа може "суттєво змінитися".

Водночас високі ціни на нафту створюють проблеми для республіканського істеблішменту, тиснучи на Трампа і формуючи його короткострокові політичні мотиви у зовнішній політиці. Обвал цін у понеділок призвів до падіння котирування WTI нижче психологічної позначки 100 доларів — до дня голосування залишалося менш як 24 години. Проте, на думку аналітиків, це зниження вже надто запізно для споживачів, які тривалий час потерпають від високих цін на паливо.

Запаси нафти тануть швидше, фундаментальний тиск не знято

Попри різке падіння цін на нафту через дипломатичні сигнали, структурні проблеми глобального постачання не зникли — аналітики попереджають: потенціал до подальшого падіння дуже обмежений.

Генеральний директор Національної нафтогазової компанії Абудабі (ADNOC) Султан Аль Джабер заявив: після блокування Ормузької протоки світові запаси нафти скоротилися майже на 1 млрд барелів. Деякі ринки за дизельним паливом демонструють сезонний мінімум за 35 років, тоді як частка транспортних і логістичних витрат у структурі вартості бареля виросла із приблизно 5% до 30%.

Аналітики Goldman Sachs раніше підвищували прогноз ціни на нафту Brent у грудні до 105 доларів за барель і очікували, що середня ціна протягом наступного року складе 88 доларів. У звіті Goldman Sachs зазначалося: "Ситуація на Близькому Сході, конфлікт між Росією й Україною та ширше геополітичне дроблення разом створюють значний ризик збоїв у постачанні".